ВО "Свобода"

ENG

Василь Мойсей
Василь Мойсей

Навчався в Університеті розвитку людини "Україна" в Луцьку на IV курсі. Член Ківерцівської міської організації ВО "Свобода" з 2012 року. 20 лютого в 17-ій лікарні Києва помер від вогнепального поранення. Приїхав на Майдан у Київ разом зі своїми побратимами в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року. Похований у Луцьку на міському Меморіялі памʼяти як герой.

Василь Мойсей
Василь Мойсей

Василь Мойсей належав до 35-ї Волинської сотні, що втратила найбільшу кількість бійців (6 убитих та 10 поранених). Це були хлопці з краю УПА. Серед них - свободівці Василь Мойсей, Сашко Капінос, Едуард Гриневич.

Сергій Мирчук - боєць "Волинської Січі" був із Василем до останнього подиху: "Ми діяли інстинктивно - "Беркут" відступає, а ми біжимо щоби зайняти вигідні верхні позиції, з яких міліція довго нас атакувала.

Частина хлопців побігли вперед, ми з Василем, якись чоловік старший і ще хтось піднімалися сходами біля Палацу Свободи, щити тримаючи поряд. Усі попадали, я залишився стояти. Як з'ясувалося потім, мене захистило дерево, куди увійшли всі кулі. А хлопці просто впали перед обличчям. Серед них я знав тільки Василя, тому я схопив його за шию, за комір, потягнув вниз сходами, тоді він сказав останні слова: "Я вас люблю. Вибачте".

Прострелений хрестик Василя Мойсея
Прострелений хрестик Василя Мойсея

Коли зняли бронежилет, він був пробитий, побачили у грудях отвір із копійок п'ять, рана була наскрізна. А вже на сходах у Жовтневому лікар сказав, що Василь мертвий. Я не повірив і поніс його далі. Поруч було дуже багато швидких, вони всі були зайняті. В одній зі швидких була людина менш постраждала, я попросив, щоби вона вийшла, положили Василя, він тоді ще був живий. Відвезли його в 17-ту лікарню, і там констатували смерть біля четвертої-третьої годин дня".

Василів брат - священик Роман Мойсей - згадує: "Коли я вже їхав забирати брата, постало питання, щоби вибрати фотографію, щоби показати людям, яким він був. Я вибрав одну з Італії, де він так щиро посміхався. Коли прийшов у морг забирати Василя - та сама посмішка у нього була на обличчі, тільки закриті очі".

Друг Василя свободівець Степан Степан Стецькович каже, що не випадково Мойсей опинився в першій лаві наступу, він все життя таким було. "Він не був бідною людиною. Мав свою квартиру. Мати і сестра, що давно живуть в Італії, кликали його до себе, та він відмовився. Василь постійно їздив на мітинги, акції протесту, бо хотів добитися чогось кращого для всіх, щоби нормальне життя було не тільки в нього, але і в инших людей".

Роботи в Ківерцівської "Свободи" було чимало. Саме в цьому місті націоналістам вдалося встановити першу на Волині меморіяльну табличку Степанові Бандері. В області ж досі немає памʼятника Провідникові - споруджувати почали лише зараз в Луцьку.

Тепер на одній із центральних вулиць у Ківерцях також планується створити меморіял Героїв Майдану.