ВО "Свобода"

ENG

Олександр "Генерал" Єрмаков
Олександр

Старший лейтенант, командир танкового взводу 30 механізованої бригади. Колишній боєць окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Прихильник ВО "Свобода". Помер 19 травня 2015 року від важких травм, отриманих від розриву міни під Артемівськом.

Олександр Єрмаков народився 28 червня 1972 року в селі Катеринівка Олександрівського району Донецької області. Він, разом зі своєю молодшою сестрою Вітою, виховувався у звичайній родині. Його батько - водій у місцевому колгоспі ім. Н.К. Крупської; мати - вчителька української мови в школі.

У 1979-1989 рр. навчався у Мирнодолинській середній школі. Був допитливим і здібним. Мав схильності до малювання та великий інтерес до техніки. У старших класах під час літніх канікул працював помічником комбайнера під час збору врожаю.

З 1989 по 1994 року навчався в Харківському Національному Технічному Університеті сільського господарства імени Петра Василенка за спеціальністю "Механік". Під час навчання на військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта танкових військ.

Після закінчення університету, декілька років мешкав в місті Білозерське, працював механіком на шахті "Новодонецька", а також у рідному селі Катеринівка.

Будучи людиною здібною і заповзятливою, Олександр зміг реалізуватися і як приватний підприємець. В 2000 році, в селі Спасомихайлівка створює приватне підприємство, яке з часом поширює свою діяльність на села Самійлівка, Іверське та селище Новодонецьке. В той же період оселяється в селі Іверське.

Виховував трьох дітей - Владислав (1994 р.н.), Марія (2003 р.н.), Іван (2012 р.н.).

Бойовий шлях Олександра розпочався на весні 2014 р., коли він у складі місцевої самооборони брав участь у обороні міст Добропілля та Білозерське від сепаратистської чуми. В ті дні Олександр захищав Добропільське управління внутрішніх справ, чергував в будинку Добропільської міської ради, зірвав спробу підняття ворожого прапору в місті Білозерське. Тоді свідомі громадяни двох районів зуміли захистити свою землю від російських загарбників.

Сашко активно допомагав Донецькій обласній організації ВО "Свобода" на парламентських виборах 2014 р., у планах було створення місцевого осередку в Олександрівському районі.

Друг Олександра, Олег, пригадує: "Сашко був не бідною людиною, але не став відсиджуватися, а діяв за принципом "Хто, якщо не я?"".

Не стояв Олександр осторонь проблем вимушених переселенців. Допомагав їм із продуктами і коштами, а декількох прихистив у себе на підприємстві, в селищі Новодонецьке.

Восени 2014 р. Олександр Єрмаков і його син долучаються до Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ", у складі якої беруть участь у бойових діях в селах Первомайське і Піски Ясинуватського р-ну Донецької області. Тут Олександр Єрмаков отримав псевдо "Генерал". Він брав участь у організації вишколів для молодих вояків та командував бойовими постами.

У лютому 2015 року, 42-річний "Генерал" вирішив добровільно мобілізуватись у 30-ту механізовану бригаду, бо отримав у армії фах танкіста і тут найкраще зміг би використати свої якості у справі визволення українських земель від загарбників. 12 травня 2015 р. Олександр разом з іншими бійцями бригади перебував на бойовій позиції у бліндажі на дебальцівському напрямку. У бліндаж "прилетіла" ворожа міна, яка завдала йому важких ран. "Генерала" та інших поранених бійців було терміново евакуйовано до Артемівська, а тоді гелікоптером до Харкова. Олександр Єрмаков фактично прикрив собою 5-х солдатів, прийнявши основну силу розривного удару на себе. Лікарі Харківського інституту невідкладної хірургії боролися за життя Олександра, але поранення виявилися несумісними з життям. В ніч з 19-го на 20-те травня один з найкращих синів Донеччини відійшов у вічність. У нього залишилося двоє синів та донька.

В останню путь Героя провели понад тисяча українців - рідні, друзі, колеги, односельці та чисельна патріотична громада Олександрівського та Добропільського районів. Попрощатися із побратимом приїхали також бійці "Карпатської Січ" (зокрема командир підрозділу Олег Куцин), також батальйону "Січ", 30-ї механізованої бригади, свободівці з Добропільської та Київської організацій. Бійця поховали селі Іверське.

На честь "Генерала" вже перейменована одна з вулиць міста Білозерське, так само планують вчинити і у селі Іверське.