ВО "Свобода"

ENG

14 липня 2016
Богдан Мельничук: Рекреаційні зони Ірпеня під прицілом мафії
Богдан Мельничук: Рекреаційні зони Ірпеня під прицілом мафії

Повернення у власність держави 15-и гектарів лісу, який ірпінська будівельна мафія вирішила пустити під ніж і забудувати багатоповерхівками, засвідчило не лише те, що справедливість є і за неї варто поборотися, але й більш глибинні процеси, які на наших очах творяться у суспільстві.

Перш за все, це зміна позиції прокуратури, яку раніше не була помічено в палкому бажанні підставити плече посполитим у прагненні припинити тотальне нищення зелених зон Приірпіння. Ну а сталося це тому, що можновладців таки змусили рахуватися з думкою гурту, який робить перші потуги у творенні громадянського суспільства. А вже з цього постає основна причина. Загально відомо, що гроші люблять тишу. І особливо це стосується крадених грошей. Будь-який розголос у сучасних реаліях може перекинутися в маски-шоу від НАБУ і заміну памперсів без перерви в судовому засіданні. А мовчати людей вже не змусиш.

І це все збавляє можливість земельного "гоп-стопу", який процвітав останні десятиліття. Наймасштабніший грабунок землі в Приірпінні відбувся 2002 року! Зібралися ірпінські депутати і вирішили: було ваше - стало наше. Та й відписали тисячі гектарів державного лісового фонду в комунальну власність. І що з того, що суд визнав незаконність такого рішення. На місці лісів і гаїв вже давно шумлять багатоповерхівки!

Так що - перемога? Ага, не з нашим сирітським щастям! Тепер під загрозою знищення тисячі гектарів рекреаційних зон, адже ненаситний будівельний Молох потребує нових жертв. А це сотні гектарів засадженої соснами й дубами землі, на якій колись були санаторії та піонерські табори. Всі вони вже давним-давно мають приватних власників, але від вирубки та забудови їх захищає законодавство, яке забороняє перепрофілювання таких земельних ділянок. Законодавство нікуди не поділося, а от ліс почав зникати.

На перетині вул. Надсонова і Пушкінської ударними темпами веде спорудження котеджного містечка одіозне сімейство екс-ректора Мельника. Знищені дерева цієї рекреаційної зони не поверне навіть те, що розкішні кам'яниці в документах сором'язливо іменуються тимчасовими дачними будиночками.

Начебто вдалося відбити від забудови територію колишнього табору "Дружба". Але доки "тітушки" розбивали голови активістам, а правоохоронці спроквола імітували діяльність, сотні дерев було знищено й вивезено в невідомому напрямку.

Таку ж долю готують і табору "Зоркий". А це майже чотири гектари, порослих віковими дубами і соснами, розташованих в Ірпені на вул. Пушкінській 64/68.

Процедура продажу колишньої оздоровниці структурам, підконтрольним добродію Філончуку В.К., розпочалася ще в далекому 2004 році й незмінно супроводжувалася системними порушеннями чинного законодавства. Скажімо, як можна будо продавати земельну ділянку без проекту землеустрою? Саме на відсутність цього головного землевпорядного документа наголошували члени громади, коли звернулися до Держгеокадастру. Але кого в Ірпені хвилювали такі дрібниці? В результаті (здебільш неправдою, ніж правдою) ласий шмат малої батьківщини став приватною власністю ПП "Лора" (на даний час це вже ПП "ДемитраФіл") для обслуговування бази відпочинку. Це не завадило власникам розмістити на його території СТО, пилораму й "наливайку" із романтичною назвою "Мрія". Статус-кво зберігався впродовж десяти років, доки в розпал боротьби за піонертабір "Зоркий" добродій Філончук не почав нав'язливо рекомендувати сусідам забиратися з насиджених місць, прагнучи забудувати цей райський куточок багатоповерхівками. Це і стало причино звернення майже 100 членів ініціативної групи до міського голови Карплюка з вимогою розібратися в законності дій Філончука та правомірності приватизації.

Добродій Карплюк із притаманною йому сердечністю та правдивістю поклявся горою стати на захист громади і відновити опоганену справедливість. Але невдовзі за допомогою групи дресированих депутатів змінив цільове призначення землі із обслуговування бази відпочинку на багатоповерхову забудову, знову порушивши при цьому купу законів та нормативних актів.

Але й громада затялася. Відповідні звернення було скеровано до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Генеральної та обласної прокуратури, Держгеокадастру та Кабінету міністрів України. А 13 червня нинішнього року біля будівлі Ірпінської міської адміністрації провели багатолюдний мітинг.

Це таки змусило місцеву прокуратуру розгледіти протиправні дії на тернистому шляху як "прихватизації" землі "Зоркого", так і під час зміни її цільового призначення, а секретаря міської ради Денисенка - зустрітися з ініціативною групою. Хоча до щасливого кінця цієї історії ще дуже далеко. На кону кошти, які простому смертному важко навіть уявити. За будівельною мафією мільярдні статки і можливість "рєшать вапроси" на найвищому рівні. До їхніх послуг тисячі чинуш, готових за кілька сотень або тисяч "вічнозелених мертвих президентів" фальшувати, брехати і підтасовувати.

Як доказ - висновок обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації від 15 лютого 2016 року № 130-16, який зробили експерти Держгеокадастру України та затвердив першим заступником голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Шемелинець Л.М. Саме цей документ надав право на зміну призначення із рекреаційного на багатоквартирну житлову забудову.

Але чомусь експерти та заступник голови центрального органу виконавчої влади забули (або умисно не звернули уваги), що 15 лютого 2016 року діяв Закон України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах". І таких прикладів у поневіряннях "Зоркого" хоч греблю гати!

Однак і громада вже не та. Люди будуть до кінця стояти за свої інтереси. Тим паче, що кожен розуміє: боротьба за "Зоркий" має засадничий характер. Якщо його дозволять пустити під ніж - знищать і решту зелених зон Ірпеня, яким ще чудом вдалося вижити від людської жадібності та примітивності.

Прес-служба Київської обласної організації ВО "Свобода"