ВО "Свобода"

ENG

7 травня
Богдан Мельничук: Чому Карплюк боїться червоно-чорного прапора?
Богдан Мельничук: Чому Карплюк боїться червоно-чорного прапора?

На початок травня 2018 року в Україні сотні міських, районних та обласних рад ухвалили рішення про підняття червоно-чорного прапору разом із державним жовто-блакитним у певні дати, пов'язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам'яти героїв. Зокрема, на Київщині за таке рішення проголосували Переяслав-Хмельницька та Згурівська районні ради, Бориспільська, Васильківська, Обухівська міська, а також сусідня Бучанська міська ради.

Ще 20 березня я подав депутатське звернення "Про використання червоно-чорного революційного прапора на території Ірпінської міської ради". 28 березня постійна депутатська комісія з регламенту, депутатської етики та дотримання законності розглянула це звернення і одностайно проголосувала за проект рішення. А от чому у порядку денному сесії 29 березня питання не було, секретар ради Анастасія Попсуй не захотіла пояснити.

Через тиждень отримав чергову відписку-відповідь, що звернення подано за 9 днів до сесії і, нібито, не могло бути включеним до порядку денного, згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування" та Регламент роботи Ірпінської міської ради. Хоча жоден Закон не завадив їм за ніч до пленарного засідання втулити до порядку денного аж 13 нових "шкурних" питань депутатів від партії "Нові обличчя".

18 квітня я повторно подав депутатське звернення із пропозицією включити до розгляду та ухвалити рішення "Про використання червоно-чорного прапора на території Ірпінської міської ради". Окрім чотирьох депутатів-свободівців, його підписали голови депутатських фракцій Ірпінської міської ради партії "УкрОП", "Захисники Вітчизни", "Солідарних жінок України" та БПП "Солідарність" ‒ це загалом 18 депутатів з 36 в Ірпінській міській раді.

Проєкт порядку денного був сформований в понеділок, 23 квітня, в кінці дня і мав 147 питань. Питання прапора відсутнє. Двічі проанонсоване на 10 годину засідання 50-ї сесії вночі перенесли на 9 годину, але депутатів від ВО "Свобода" не повідомили.

Зранку в четвер у розданому депутатам проєкті порядку денного вже налічувалося 150 питань. Про прапор ні слова. Намагання з голосу запропонувати доповнення до порядку денного ‒ міський голова Володимир Карплюк звично проігнорував.

Така історія поневірянь українського революційного прапора на 27 рік незалежности в українському місті Ірпені у цифрах і фактах. А тепер кілька думок, чому добродій Карплюк так вперто не бажає поступитися, добровільно псуючи свою політичну карму.

Як на мене, причин може бути дві. Перша ‒ люта ненависть до всього патріотичного і українського. Для ставленика "Партії Регіонів", вигодованого з руки корупціонера Мельника, воно і не дивно. І фактів цьому легіон! Чого варте хоча б те, що Мельник до сих пір є Почесним мешканцем Ірпеня, хоча Карплюку вже неодноразово пропонували виправити цей історичний казус. Але учень за вчителя стоїть горою!

Сюди можна докинути і звучання гімну країни окупанта на відкритті засідання 44-ї сесії 22 грудня 2017 року. "Розслідування" цього інциденту Карплюк успішно "зацяцькував", а винуватців "прикрив". А "кришування" матінки, знаної українофобки і любительки "русскава міра" Світлани Лободи!? А походи на Антимайдан і ще масу подібних вибриків?!

Але, попри це все, такі пристосуванці, як Карплюк, вміють затаїтися, вбратися в шаровари, вишиванки, споживати лише борщ з галушками, запивати автентичним самогоном. Такий крутій, як Карплюк, не може не розуміти, що рано чи пізно йому це все ікнеться!

Подейкують, є ще й инша причина ‒ хатинка в околицях Варшави! Довгі язики стверджують, що "запасний аеродром" вже майже готовий! І статки, неправедно нажиті, туди переведено, і сім'я евакуйована. У країні майбутнього перебування, якщо Лук'янівським СІЗО запахне, розпочали шалену українофобську пропаганду, у якій всьому пов'язаному з УПА відводиться чільне місце. І тоді колишньому очільнику Ірпеня обов'язково пригадають червоно-чорний прапор над міськрадою. А так, гляди, можна буде і якусь медальку виканючити у нових господарів за боротьбу з "бандерівщиною". І то не в якомусь Богом забутому закутку, а за 30 км від будівлі Верховної Ради. Герой, що тут скажеш!

Прес-служба Київської обласної організації ВО "Свобода"