ВО "Свобода"

ENG

19 березня
Депутат Бучанської міськради Іван Окоєв: Співпраця повинна передбачати діалог, а не бездумне підняття рук за всі мерські ініціативи
Депутат Бучанської міськради Іван Окоєв: Співпраця повинна передбачати діалог, а не бездумне підняття рук за всі мерські ініціативи

У Бучі 2018 рік з легкої руки мера міста Анатолія Федорука було оголошено роком молоді. "Моя Київщина" поспілкувалася з наймолодшим депутатом міськради Бучі Іваном Окоєвим, який розповів про проблеми міста та ситуацію з гальмуванням ОТГ

- Ви є не лише наймолодшим депутатом Бучанської міської ради, але й головою фракції "Свобода". Це свідчить, що попри юний як для політика вік Ви маєте чималий авторитет. Як Вам вдалося так швидко піднятися по політичній драбині?

- Я б не сказав, що це був короткий шлях. Дев'ять років у бучанській "політиці" - це немало. За цей час багато чого змінилося. Хтось із "помаранчевих" ставав "синьо-білим", а після Майдану зрікався своїх покровителів на Банковій. Дехто, будучи активними поборниками режиму Федорука, в результаті став чи не найбільшим його прихильником. А хтось сезонно змінював свою риторику в залежності від волі спонсорів.

У 2015 році ВО "Свобода" вперше в Бучі представлена депутатською фракцією з трьох депутатів. Місцева організація довірила мені очолити список, а потім і фракцію. Я б не сказав, що це якесь серйозне зростання по політичній драбині. Це, перш за все, велика відповідальність перед побратимами, виборцями і самим собою, а вже потім якісь політичні щаблі…

- Як відомо, "Свобода" у міській раді на відміну від інших фракцій, які часто підігрують мерії, займає читку опозиційну позицію. Чи надовго?

- Не думаю, що для місцевих рад є доречним робити поділ на владу і опозицію. Місцева політика має свої особливості. Тут більше мають значення принципи, з якими ти живеш, послідовність і логічність дій. У нас є свої принципи, з якими ми йшли на вибори, з ними ми й зараз. Ми не змінюємо через сесію діаметрально своєї позиції по тих чи інших питаннях.

Звичайно, може здатися, що "Свобода" в Бучанській міській раді постійно виступає проти, але це далеко не так. Ми готові підтримувати і підтримуємо ті ініціативи, які ідуть на користь місту і його жителям. Щоправда, не варто створювати ілюзію відносно того, що фракція з трьох депутатів зможе кардинально змінити ситуацію. Хоча ми намагаємося впливати на рішення міськради. Навіть в умовах тотальної меншості інколи це виходить. Перебувати у таких умовах надзвичайно складно. Чи надовго? Ми не збираємось відступати, а от чи надовго вистачить більшості у міськраді ‒ покаже час…

- Можливо, краще було б налагодити співпрацю з міським головою?

- У сьогоднішніх умовах співпраця з міським головою є малоймовірною. Його стиль управління не передбачає можливості співпраці: або ти під ним, або ‒ проти. Співпраця повинна передбачати діалог, а не бездумне підняття рук за всі мерські ініціативи.

- Враховуючи судові процеси над Анатолієм Федоруком, дехто розглядає сценарій, коли його можуть усунути з посади. Тоді позиція "Свободи" в міській раді зміниться?

- Помилково вважати, що якщо посадять Анатолія Федорука, то одразу все зміниться ‒ зупиниться будівельний бізнес, почне розвиватись соціальна інфраструктура тощо. Проблема не в одному прізвищі, а в самій системі взаємовідносин у виконавчих органах і депутатському корпусі.

Не думаю, що громада Бучі зараз готова кардинально змінити ситуацію. На це потрібен час. Сподіваюсь, що це станеться якомога швидше, бо процес в суспільстві запущений і запит на зміни є, а потреба в прозорості і відкритості буде вартувати більше, ніж пару сотень гривень, які роздають містянам перед виборами.

- Але багато хто говорить про те, що Буча фактично існує за рахунок будівельного бізнесу. І рано чи пізно ділянки під забудову закінчаться, і місто залишиться ні з чим. Що на Вашу думку, треба робити, щоб розвивати місто, не чекаючи на колапс?

- Стосовно того, що Буча існує за рахунок будівельного бізнесу, то це звичайний міф, щоб згладжувати невдоволення місцевих мешканців черговими висотками, які, у свою чергу, призводять до черг в дитсадки, переповнені школи та навантаження на комунальну інфраструктуру. Це своєрідне замкнене коло, де за рахунок забудовників вирішуються одні проблеми, але на їх місце приходять інші.

В основному бюджет міста наповнюють податок з доходів фізичних осіб та єдиний податок. З цього випливає, що одним із завдань є сприяння у створенні нових робочих місць та підтримка малого бізнесу. Правда, в сьогоднішньої влади це виходить погано…

- Нещодавно в Бучі презентували створення Агенції регіонального розвитку. Можливо, у такий спосіб вдасться збільшити інвестиційну привабливість регіону, що сприятиме створенню нових робочих місць?

- З презентації важкого робити якісь висновки, але є ряд негативних моментів: презентація відбулась кулуарно, анонсів в ЗМІ не було, а з присутніх ‒ більшість або працівники виконкому, або депутати і забудовники. Кажуть, організацією заходу займався скандальний забудовник Віталій Крупій. Тож сподіваюсь, що доля Агенції регіонального розвитку Бучанської ОТГ не буде такою ж сумною, як доля ЖК "Gold City". Хотілося б, щоб справи далі пішли краще. Можливо, Агенція дійсно стане платформою для комунікації громади, влади і бізнесу, а не закритим клубом "для своїх".

- До речі, про Бучанську ОТГ. Вона ж досі не створена. Скандально відомий нардеп Ярослав Москаленко взагалі пропонує створити мега-громаду, у яку має увійти Буча, Ірпінь, Гостомель, Ворзель та ряд навколишніх сіл. Наскільки доцільною є дана ідея чи все ж Бучі потрібно самостійно формувати громаду навколо себе?

- Думки нардепа ‒ це ніщо інше, як відголоски минулого. Схожа ситуація була, коли свого часу скандальний екс-нардеп Петро Мельник хотів запровадити в Приірпінні "шведський експеримент", який передбачав об'єднання цих населених пунктів в одну адміністративну одиницю. З цього мало що вийшло.

Впевнений, що в Бучі варто формувати власну ОТГ, а ось в яких межах ‒ покаже час. Бо як ми можемо спостерігати, процес створення ОТГ в Київській області надто заполітизований, тому відбувається настільки повільно. Бучанська ОТГ уже стоїть на порозі створення, але ‒ перед зачиненими дверима. Можливо, ситуацію поліпшить ряд ухвалених законів, де міста обласного значення автоматично визнаватимуться ОТГ. В іншому випадку ЦВК призначить наступні вибори уже до Бучанської ОТГ.

- Стосовно законів. У Верховній раді зареєстровано законопроект про міські агломерації, а в КМДА серйозно говорять про розширення меж Києва. Маємо перший дзвіночок у Коцюбинському, наступною може бути Буча?

- Київська міська рада зверталася до Бучі з пропозицією утворення агломерації. Розширення столиці подекуди є природнім процесом, але кінцеве рішення повинна приймати громада Бучі. На мою думку, процес агломерації понесе за собою повне поглинання. У Києві існує ряд серйозних проблем, з якими київська влада не може впоратись, і не думаю, що вона здатна вирішувати і бучанські. А запущений процес агломерації більше схожий на пошук додаткового плацдарму для київських забудовників, ніж на добрі наміри щодо перспективного розвитку столиці та інших міст.

- І на останок, будучи депутатом, Ви також є військовослужбовцем та здійснюєте регулярні поїздки в зону проведення АТО. Як вдається поєднувати депутатську діяльність та військову службу?

- Спочатку було важко, бо військова служба не завжди давала змогу ефективно виконувати депутатські обов'язки. Зараз вже адаптувався до такого режиму життя. Специфіка місцевого самоврядування передбачає депутатство як роботу на громадських засадах. Часто в людей виникає хибне судження, що в кожного депутата є кабінет в міській раді, де він постійно сидить і отримує заробітну плату. Це зовсім не так. Це своєрідне волонтерство для громади, а як ми знаємо ‒ волонтери бувають різні.

А ось військова служба для мене ‒ це данина моїй країні в цей час і в такий спосіб. Бо Україна нам нічого не винна, навпаки, ми повинні збагачувати і розвивати її, зберегти її цілісність у пам'ять про тих, хто віддав за неї життя і заради майбутнього наших дітей.

mykyivregion.com.ua

Розмову вів Олександр Павличук, "Моя Київщина"